попружка

ПОПРУ́ЖКА, и, ж.

1. Зменш. до попру́га 2.

Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар’янівка (Мирний, III, 1954, 405).

2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.

Значення в інших словниках

1. попружка — попру́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. попружка — див. пояс  Словник синонімів Вусика
3. попружка — -и, ж. 1》 Зменш. до попруга 2). 2》 заст. Жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попружка — ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар'янівка (Панас Мирний). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев.  Словник української мови у 20 томах
5. попружка — Попру́жка, -ки ж. 1) ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.  Словник української мови Грінченка