Значення в інших словниках
-
посивілий —
поси́ві́лий 1 дієприкметник від: посивіти поси́ві́лий 2 прикметник який став сірим
Орфографічний словник української мови
-
посивілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посивіти 1). || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який став сірим, набув сірого відтінку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посивілий —
ПОСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поси́ві́ти 1. Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його (Ю. Яновський); Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (І.
Словник української мови у 20 томах
-
посивілий —
СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.
Словник синонімів української мови
-
посивілий —
ПОСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поси́ві́ти 1. Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його (Ю. Янов., II, 1954, 47); Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (Коч.
Словник української мови в 11 томах
-
посивілий —
Посивілий, -а, -е Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. І. 115.
Словник української мови Грінченка