Значення в інших словниках
-
посумніти —
посумні́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
посумніти —
-ію, -ієш. Док. до сумніти. || Набрати сумного виразу (про очі, обличчя і т. ін.). || перев. безос. Стати похмурим, непривітним (про зовнішнє середовище, природні умови, тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посумніти —
ПОСУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до сумні́ти. О. Нестор похнюпився і посумнів, слухаючи тої мови (І. Франко); Коли професор від'їхав і Аглая-Феліцітас переконалася, що його вже більше не побачить, вона посумніла (О.
Словник української мови у 20 томах
-
посумніти —
ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
посумніти —
ПОСУМНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до сумні́ти. О. Нестор похнюпився і посумнів, слухаючи тої мови (Фр., VII, 1951, 49); Коли професор від’їхав і Аглая-Феліцітас переконалася, що його вже більше не побачить, вона посумніла (Коб.
Словник української мови в 11 томах
-
посумніти —
Посумні́ти, -ні́ю, -єш гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Словник української мови Грінченка