Значення в інших словниках
-
потухати —
потуха́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
потухати —
-ає, недок., потухнути, -не; мин. ч. потух, -ла, -ло; док. 1》 Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати. || безос. 2》 перен. Втрачати блиск, жвавість, виразність (про очі, погляд). 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потухати —
див. тухнути
Словник чужослів Павло Штепа
-
потухати —
ПОТУХА́ТИ, а́є, недок., ПОТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. поту́х, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати. Потухає вогонь, смутна Марина знов увіходить помаленьку в темряву (І. Нечуй-Левицький); Потухав багряний колір.
Словник української мови у 20 томах
-
потухати —
Аю, -аєш, недок. Сміятись без упину. Я потухаю з вас.
Словник сучасного українського сленгу
-
потухати —
(-аю, -аєш) недок.; мол. Сміятися з когось, чогось, веселитися. БСРЖ, 43, КСМС.
Словник жарґонної лексики української мови
-
потухати —
ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...
Словник синонімів української мови
-
потухати —
ПОТУХА́ТИ, а́є, недок., ПОТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. поту́х, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати. Потухає вогонь, смутна Марина знов увіходить помаленьку в темряву (Н.-Лев., І, 1956, 110); Потухав багряний колір.
Словник української мови в 11 томах