потухати

потуха́ти

-ає, недок., потухнути, -не; мин. ч. потух, -ла, -ло; док.

1》 Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати.

|| безос.

2》 перен. Втрачати блиск, жвавість, виразність (про очі, погляд).

3》 перен. Поступово затихати, переставати бути чутним (про звуки).

|| Втрачати силу, слабшати (про почуття, переживання і т ін.).

Значення в інших словниках

1. потухати — потуха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потухати — див. гаснути  Словник синонімів Вусика
3. потухати — див. тухнути  Словник чужослів Павло Штепа
4. потухати — ПОТУХА́ТИ, а́є, недок., ПОТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. поту́х, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати. Потухає вогонь, смутна Марина знов увіходить помаленьку в темряву (І. Нечуй-Левицький); Потухав багряний колір.  Словник української мови у 20 томах
5. потухати — Аю, -аєш, недок. Сміятись без упину. Я потухаю з вас.  Словник сучасного українського сленгу
6. потухати — (-аю, -аєш) недок.; мол. Сміятися з когось, чогось, веселитися. БСРЖ, 43, КСМС.  Словник жарґонної лексики української мови
7. потухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
8. потухати — ПОТУХА́ТИ, а́є, недок., ПОТУ́ХНУТИ, не; мин. ч. поту́х, ла, ло; док. 1. Переставати горіти, світити, світитися; гаснути, погасати. Потухає вогонь, смутна Марина знов увіходить помаленьку в темряву (Н.-Лев., І, 1956, 110); Потухав багряний колір.  Словник української мови в 11 томах