Значення в інших словниках
-
похвальба —
похвальба́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
похвальба —
Хвальба, хвала, похваляння, похвала, (надмірна) панегірик; (кому) Б. З. слава.
Словник синонімів Караванського
-
похвальба —
-и, ж., розм. Те саме, що похваляння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
похвальба —
ПОХВАЛЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що похваля́ння. – Добрий пан... справедливий! – одно товче Омелько, аж мені ніяково стало від його похвальби (Панас Мирний); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: “Упустив рака з рота” (О.
Словник української мови у 20 томах
-
похвальба —
ПОГРО́ЗА (обіцянка заподіяти яке-небудь зло, неприємність), ГРІЗЬБА́ (ГРОЗЬБА́), ЗАГРО́ЗА, ПОХВАЛЯ́ННЯ, ПОХВАЛЬБА́ розм., НАХВАЛЯ́ННЯ розм., НАХВА́ЛКА розм., ПО́ХВАЛКА заст., СВА́РКА діал.
Словник синонімів української мови
-
похвальба —
ПОХВАЛЬБА́, и́, ж., розм. Те саме, що похваля́ння. — Добрий пан… справедливий! — одно товче Омелько, аж мені ніяково стало від його похвальби (Мирний, IV, 1955, 375); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть...
Словник української мови в 11 томах