Значення в інших словниках
-
прапращур —
прапра́щур іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прапращур —
-а, ч. Далекий предок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прапращур —
ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде – немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам... (М.
Словник української мови у 20 томах
-
прапращур —
ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.
Словник синонімів української мови
-
прапращур —
ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде — немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам… (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
прапращур —
Прапращур, -ра м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42.
Словник української мови Грінченка