Значення в інших словниках
-
прапрадід —
прапра́дід іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прапрадід —
-а, ч. 1》 Батько прадіда чи прабаби. 2》 перев. мн. Далекі предки. 3》 перен. Далекий попередник кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прапрадід —
ПРАПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько прадіда чи прабаби. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
прапрадід —
ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.
Словник синонімів української мови
-
прапрадід —
Прапра́дід, -да; -діди, -дів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прапрадід —
ПРАПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько прадіда чи прабаби. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, що його прапрадід Лошак служив колись за бунчукового товариша у якомусь козачому полку (Мирний, III, 1954, 259)...
Словник української мови в 11 томах
-
прапрадід —
Прапрадід, -да м. Прапрадѣдъ. Желех.
Словник української мови Грінченка