Значення в інших словниках
-
приберігати —
приберіга́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
приберігати —
(гроші) заощаджувати, не циндрити; (добро) не марнотратити, тримати в запасі; (в душі) зберігати; (місце) резервувати; (на старості) доглядати.
Словник синонімів Караванського
-
приберігати —
-аю, -аєш, недок., приберегти, -ежу, -ежеш, док., перех. 1》 Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приберігати —
ПРИБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., що. 1. Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас.
Словник української мови у 20 томах
-
приберігати —
БЕРЕГТИ́ (тримати що-небудь у належному стані, не давати витрачатися; турбуватися про цілість, непошкодженість чого-небудь), ЗБЕРІГА́ТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ХОРОНИ́ТИ розм., СХОРОНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
приберігати —
ПРИБЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. 1. Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас.
Словник української мови в 11 томах