Значення в інших словниках
-
приспішувати —
приспі́шувати дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
приспішувати —
-ую, -уєш і приспішати, -аю, -аєш, недок., приспішити, -шу, -шиш, док., діал. 1》 перех.Прискорювати. Приспішувати крок. 2》 неперех. Поспішати. 3》 перех. і без додатка. Підганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приспішувати —
Квапити, зікваплювати, зіквапити, позікваплювати, покваплювати, поквапити, прикваплювати, приквапити, поприкваплювати, укваплювати, уквапити, повкваплювати, наглити, винаглювати, винаглити, повинаглювати, знаглювати, знаглити, познаглювати...
Словник чужослів Павло Штепа
-
приспішувати —
ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. що. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (О.
Словник української мови у 20 томах
-
приспішувати —
ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
приспішувати —
ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. 1. перех. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (Коб.
Словник української мови в 11 томах