приспішувати

Значення в інших словниках

1. приспішувати — приспі́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. приспішувати — -ую, -уєш і приспішати, -аю, -аєш, недок., приспішити, -шу, -шиш, док., діал. 1》 перех.Прискорювати. Приспішувати крок. 2》 неперех. Поспішати. 3》 перех. і без додатка. Підганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приспішувати — Квапити, зікваплювати, зіквапити, позікваплювати, покваплювати, поквапити, прикваплювати, приквапити, поприкваплювати, укваплювати, уквапити, повкваплювати, наглити, винаглювати, винаглити, повинаглювати, знаглювати, знаглити, познаглювати... Словник чужослів Павло Штепа
4. приспішувати — ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. що. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (О. Словник української мови у 20 томах
5. приспішувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. приспішувати — ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. 1. перех. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (Коб. Словник української мови в 11 томах