1. Словник чужослів Павло Штепа

приспішувати

Квапити, зікваплювати, зіквапити, позікваплювати, покваплювати, поквапити, прикваплювати, приквапити, поприкваплювати, укваплювати, уквапити, повкваплювати, наглити, винаглювати, винаглити, повинаглювати, знаглювати, знаглити, познаглювати, понаглювати, понаглити, принаглювати, принаглити, попринаглювати, унаглювати, унаглити, повнаглювати, галити, згалювати, згалити, позгалювати, погалювати, погалити, пригалювати, пригалити, попригалювати, див. прискорювати, торопити, ургувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспішувати — приспі́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. приспішувати — див. спішити Словник синонімів Вусика
  3. приспішувати — -ую, -уєш і приспішати, -аю, -аєш, недок., приспішити, -шу, -шиш, док., діал. 1》 перех.Прискорювати. Приспішувати крок. 2》 неперех. Поспішати. 3》 перех. і без додатка. Підганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приспішувати — ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док. 1. що. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (О. Словник української мови у 20 томах
  5. приспішувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. приспішувати — ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. 1. перех. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (Коб. Словник української мови в 11 томах