приспішувати
ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док.
1. що. Прискорювати.
Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (О. Кобилянська);
Тюрки не приспішали справи з чужинцем; вони ніби намагались якнайдовше протягнути цей приємний випадок побалакати про всякі новини (Олесь Досвітній);
Здалека побачивши, що всі на нього звертають увагу, приспішив [Дробницький] ходу (В. Гжицький).
2. Поспішати.
– Ох, лихо! .. – промовив Федір і придав ходи. Марина за ним приспішала (Панас Мирний);
– Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! – крикнув [Іван] досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький).
3. кого і без дод. Підганяти.
Світом пані послала по управляющого [управителя], а як він не схотів іти, сама побігла й приспішала його, щоб швидше поїхав (Дніпрова Чайка);
– Ну? Що ж далі? – схвильовано приспішала вона (З. Тулуб).
(1) Приспі́шувати (приспіша́ти) / приспіши́ти крок (кро́ки, кро́ку) – те саме, що Приско́рювати / приско́рити крок (кро́ки, рідше кро́ку, хо́ду, рідше ходи́, хід) (див. приско́рювати).
Він приспішує кроку. Коли вона пішла, то можна ще дігнати її (І. Франко);
Боязко на боки Все зиркає [дівчинка] та приспішае кроки (В. Мисик);
На Вадима Успенського почали підозріло озиратися. Він розгубився ще більше і приспішив кроки (П. Панч).
Значення в інших словниках
- приспішувати — приспі́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- приспішувати — див. спішити Словник синонімів Вусика
- приспішувати — -ую, -уєш і приспішати, -аю, -аєш, недок., приспішити, -шу, -шиш, док., діал. 1》 перех.Прискорювати. Приспішувати крок. 2》 неперех. Поспішати. 3》 перех. і без додатка. Підганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приспішувати — Квапити, зікваплювати, зіквапити, позікваплювати, покваплювати, поквапити, прикваплювати, приквапити, поприкваплювати, укваплювати, уквапити, повкваплювати, наглити, винаглювати, винаглити, повинаглювати, знаглювати, знаглити, познаглювати... Словник чужослів Павло Штепа
- приспішувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- приспішувати — ПРИСПІ́ШУВАТИ, ую, уєш і ПРИСПІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. 1. перех. Прискорювати. Ось вона ніби не замічає мене і йде далі проти мене. В мені спалахнуло гнівом, і я приспішував ходу (Коб. Словник української мови в 11 томах