спішити

Заспішити, авралити, випереджати, вихоплюватися, гарячитися, гарячкувати, заметушится, квапитися, метушитися, надолужувати, нетерпеливитися, нетерпливитися, нетерплячитися, покваплюватися, поспішати, поспішатися, похоплюватися, приспішати, приспішувати, спішитися, спішку-спішку (вигук у значенні дієслова), хапатися, харапудитися

Фразеологічні синоніми: вихоплюватись, як Пилип з конопель; возити сіно ще до косовиці; гнати, як буря вітри; гнати, як вітрів батько; гострити ножа, не зловивши барана; забігати наперед; казати "гоп", не перескочивши; кидати печене й варене; крутитись, як швець у ярмарку; летіти, як мухи на мед; лізти в воду, не спитавши броду; лізти поперед батька в пекло; набавляти ходи; наддавати ходи; на живому ведмедеві шкуру купувати; налягати на ноги; натискати (натискувати) на всі педалі; натискувати на газ; натискуваити на ноги; носитися з добнею біля ненародженого теляти; парити парка; переходити міст, до нього не дійшовши; поперед невода рибу ловити; поперед охоти зайця ловити; пороти гарячку; пороти спішку; приспішати крок; рахувати невилуплених курчат; робити навперебій (наперебій); рубати з плеча; скубти, не зловивши; спішити з козами на торг; спішити з усіх ніг; спішити, мов на пожежу; спішити поперед батька в пекло; спішити, як на полюванні; спішити, як швець з чобітьми на торг; сягати через крупи до пшона; хапати кочергу з гарячого кінця; хапатись, як попівна заміж

Приповідки: Ще не впав, а вже йойкає. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Капуста ще на грядці, а він на голубці зуби гострить. Дід тільки за дугу?а баба вже на возі. Середа не ходить поперед четверга (не спіши!). Де той у Бога Великдень, а він уже ходить з пасками. Спішку, спішку, побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть (стара українська приповідка, яку проказували, сідаючи прясти). Ще баран шкуру носить, а вже кушнір за неї просить. Теля ще не родилося, а тесть зятеві дарує. Риба в воді, а він до неї петрушку кришить. Ще вовка не зловив, а вже шкуру пропив. Де ще та корова, а вона вже з дійницею (до жінок). "їдьмо!" "Та ще не запряжено." "Нічого, по дорозі запряжем!"

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішити — спі́шити дієслово доконаного виду примусити злізти з коня спіши́ти дієслово недоконаного виду поспішати Орфографічний словник української мови
  2. спішити — I сп`ішитидив. спішувати. II спіш`ити-шу, -шиш, недок. 1》 з інфін., з чим і без додатка.Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. 2》 Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спішити — Квапитися, закваплюватися, заквапитися, позакваплюватися, покваплюватися, поквапитися, скваплюватися, сквапитися, поскваплюватися, галити, згалювати, згалити, позгалювати, нагалювати, нагалити, понагалювати, погалювати, погалити, пригалювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. спішити — СПІ́ШИТИ див. спі́шувати. СПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок. 1. з інфін., з чим і без дод. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (І. Словник української мови у 20 томах
  5. спішити — лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Фразеологічний словник української мови
  6. спішити — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. спішити — Спіши́ти, -шу́, -ши́ш, -ши́ть, -ша́ть; спіши́, -ші́ть; спішачи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спішити — СПІ́ШИТИ див. спі́шувати. СПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок. 1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. спішити — Спіши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581. Словник української мови Грінченка