спішити
лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов (материних) Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); (Микола:) Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пекло — познайомишся, то й узнаєш (Ю. Збанацький). 2. Не розібравшись у чомусь, діяти необережно, зопалу, необачно. — Не треба поперед батька в пекло лізти. Почекаємо, побачимо, що і як (З. Тулуб); Мирон .. хоче застерегти молодшого (брата), що тепер треба обережніше жити між людьми. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає. Тому й не спіши, Олександре, поперед батька в пекло (М. Стельмах); (Макар:) Може, треба зараз іти. (Ряженко:) Не поспішай поперед батька в пекло (І. Микитенко). забіга́ти попере́д ба́тька. — Ні, ні, не забігайте поперед батька…— перечив агроном.— Я за конвеєр (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- спішити — спі́шити дієслово доконаного виду примусити злізти з коня спіши́ти дієслово недоконаного виду поспішати Орфографічний словник української мови
- спішити — Заспішити, авралити, випереджати, вихоплюватися, гарячитися, гарячкувати, заметушится, квапитися, метушитися, надолужувати, нетерпеливитися, нетерпливитися, нетерплячитися, покваплюватися, поспішати, поспішатися, похоплюватися, приспішати... Словник синонімів Вусика
- спішити — I сп`ішитидив. спішувати. II спіш`ити-шу, -шиш, недок. 1》 з інфін., з чим і без додатка.Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. 2》 Швидко йти, бігти, пливти, їхати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спішити — Квапитися, закваплюватися, заквапитися, позакваплюватися, покваплюватися, поквапитися, скваплюватися, сквапитися, поскваплюватися, галити, згалювати, згалити, позгалювати, нагалювати, нагалити, понагалювати, погалювати, погалити, пригалювати... Словник чужослів Павло Штепа
- спішити — СПІ́ШИТИ див. спі́шувати. СПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок. 1. з інфін., з чим і без дод. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (І. Словник української мови у 20 томах
- спішити — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- спішити — Спіши́ти, -шу́, -ши́ш, -ши́ть, -ша́ть; спіши́, -ші́ть; спішачи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спішити — СПІ́ШИТИ див. спі́шувати. СПІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок. 1. з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; квапитися, поспішати. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (Котл. Словник української мови в 11 томах
- спішити — Спіши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Спѣшить. Хто спішить, людей смішить. Ном. № 5581. Словник української мови Грінченка