Значення в інших словниках
-
притирювати —
прити́рювати дієслово недоконаного виду фам.
Орфографічний словник української мови
-
притирювати —
-юю, -юєш, недок., притирити, -рю, -риш, док., перех., фам. 1》 Приводити кого-небудь кудись (перев. силою або умовлянням). 2》 Приносити що-небудь (перев. велике, громіздке).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
притирювати —
ПРИТИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТИ́РИТИ, рю, риш, док., кого, що, фам. 1. Приводити кого-небудь кудись (перев. силою або умовлянням). [Дранко (Ничипирові):] Навіщо той чорт лисий [Кукса] притирив сюди свою слиняву? (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
-
притирювати —
ПРИТИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИТИ́РИТИ, рю, риш, док., перех., фам. Приводити кого-небудь кудись (перев. силою або умовлянням). [Дранко (Ничипирові):] Навіщо той чорт лисий [Кукса] притирив сюди свою слиняву? (Кроп., І, 1958, 217).
Словник української мови в 11 томах
-
притирювати —
Притирювати, -рюю, -єш сов. в. притирити, -рю, -риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.
Словник української мови Грінченка