прицюцькуватий

див. дурний

Значення в інших словниках

1. прицюцькуватий — прицю́цькуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прицюцькуватий — ПРИЦЮ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм. Ненормальний. – Не діждеш, прицюцькуватий! – скрикнув Богдан. – Скидай ремінь! – Нащо він тобі, коли свій маєш? – не зрозумів Ярчук. – Бо ти не солдат, а кендюх! (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах