прицюцькуватий

ПРИЦЮ́ЦЬКУВАТИЙ, а, е, розм.

Ненормальний.

– Не діждеш, прицюцькуватий! – скрикнув Богдан. – Скидай ремінь! – Нащо він тобі, коли свій маєш? – не зрозумів Ярчук. – Бо ти не солдат, а кендюх! (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. прицюцькуватий — прицю́цькуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прицюцькуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика