Значення в інших словниках
-
пробирати —
пробира́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
пробирати —
(моркву) ПРОПОЛЮВАТИ; (місце) очищати, звільняти; (до кісток) проймати, пронизувати, дошкуляти; ЖМ. (словами) чистити, вичитувати, шпетити.
Словник синонімів Караванського
-
пробирати —
-аю, -аєш, недок., пробрати, -беру, -береш, док. 1》 перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін. || Видаляти якусь частину рослин по всьому полю, даючи простір для кращого росту залишених.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пробирати —
ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. що. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
пробирати —
(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
-
пробирати —
ВИБИРА́ТИ (про місце — знаходити, звільняти для певної мети як зручне, придатне), ОБИРА́ТИ, ПРОБИРА́ТИ розм. — Док.: ви́брати, обра́ти, пробра́ти. Настав час вибирати місце під літній табір (О.
Словник синонімів української мови
-
пробирати —
ПРОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОБРА́ТИ, беру́, бере́ш, док. 1. перех. Вириваючи, висмикуючи якусь частину рослин по одній лінії вздовж поля, робити прохід, стежку і т. ін.
Словник української мови в 11 томах