Значення в інших словниках прогунявити — ПРОГУНЯ́ВИТИ, влю, виш, док., розм. Те саме, що прогугня́вити. – Хм... – прогунявив роздумливо Юхим. – А як укусить?.. Скавучить, скавучить та й гризне... (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах