простолюдин —
просто́лю́дин іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
простолюдин —
-а, ч. Людина, яка належить до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
простолюдин —
ПРОСТО́ЛЮ́ДИН, а, ч., заст. Людина, яка належить до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення. Послухайте, як говорить простолюдин середньоукраїнського діалекту ..
Словник української мови у 20 томах
простолюдин —
ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження).
Словник синонімів української мови