простолюдин

ПРОСТО́ЛЮ́ДИН, а, ч., заст.

Людина, яка належить до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.

Послухайте, як говорить простолюдин середньоукраїнського діалекту .. Він фонетизує слова так, що кожне дальше слово залежить своїми початковими звуками від попереднього (В. Самійленко);

Вони так собі гадали: вивчимося, просвітимося заради того, аби полегшити життя людству, людям, простолюдинам. А закінчили університет – і кому прислужують? (Ю. Хорунжий);

Якщо І.Котляревський увів народну украЇнську мову в літературний обіг, то поети-романтики, слідом за Г.Квіткою-Основ”яненком, розбудовували українську літературну мову для вираження найкращих сторін душі українця – і простолюдина, і дворянина (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. простолюдин — просто́лю́дин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. простолюдин — див. бідний; скромний; простий  Словник синонімів Вусика
3. простолюдин — -а, ч. Людина, яка належить до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простолюдин — ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження).  Словник синонімів української мови