простолюдинка

ПРОСТО́ЛЮ́ДИНКА, и, ж., заст.

Жін. до просто́лю́дин.

Вона [пані Луазель] одягалась, як простолюдинка,і, взявши в руки кошики, йшла до овочевої чи бакалійної крамниці або до різчика, де торгувалась і лаялась. Відстоюючи кожне су із своїх нужденних грошей (Б. Козловський, пер. з тв. Гі де Мопассана).

Значення в інших словниках

1. простолюдинка — просто́лю́динка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. простолюдинка — -и. Жін. до простолюдин.  Великий тлумачний словник сучасної мови