простолюдинка

просто́людинка

-и.

Жін. до простолюдин.

Значення в інших словниках

1. простолюдинка — просто́лю́динка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. простолюдинка — ПРОСТО́ЛЮ́ДИНКА, и, ж., заст. Жін. до просто́лю́дин. Вона [пані Луазель] одягалась, як простолюдинка,і, взявши в руки кошики, йшла до овочевої чи бакалійної крамниці або до різчика, де торгувалась і лаялась. Відстоюючи кожне су із своїх нужденних грошей (Б. Козловський, пер. з тв. Гі де Мопассана).  Словник української мови у 20 томах