Значення в інших словниках
-
протикати —
проти́кати дієслово доконаного виду протика́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
протикати —
-аю, -аєш, недок., проткнути, -ну, -неш, док., перех. Робити отвір, дірку в чому-небудь, тикаючи чим-небудь. || перев. док. Поранити або вбити (перев. колючою зброєю).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
протикати —
див. пронізувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
протикати —
ПРОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Робити отвір, дірку в чому-небудь, тикаючи чим-небудь. Взяв [гість] у попільничці тліючу свою цигарку й притис, гасячи, неначе хотів і стола проткнути нею (Іван Ле); – Твого жиру...
Словник української мови у 20 томах
-
протикати —
ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
протикати —
Протика́ти, -ка́ю, -ка́єш; проткну́ти, -кну́, -кне́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
протикати —
Протика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. проткнути, -ну, -неш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.
Словник української мови Грінченка