протикати

Значення в інших словниках

1. протикати — проти́кати дієслово доконаного виду протика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. протикати — -аю, -аєш, недок., проткнути, -ну, -неш, док., перех. Робити отвір, дірку в чому-небудь, тикаючи чим-небудь. || перев. док. Поранити або вбити (перев. колючою зброєю). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протикати — див. пронізувати Словник чужослів Павло Штепа
4. протикати — ПРОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Робити отвір, дірку в чому-небудь, тикаючи чим-небудь. Взяв [гість] у попільничці тліючу свою цигарку й притис, гасячи, неначе хотів і стола проткнути нею (Іван Ле); – Твого жиру... Словник української мови у 20 томах
5. протикати — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови
6. протикати — Протика́ти, -ка́ю, -ка́єш; проткну́ти, -кну́, -кне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. протикати — Протика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. проткнути, -ну, -неш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856. Словник української мови Грінченка