1. Словник синонімів Вусика

колоти

I

вколоти, буцати (рогами), буцкати, буцькати, виймати (напр. очі), виколупувати, виколювати, викопирсувати, виштрикувати, виштрикати, заколювати, застромляти, колупати, кольнути, настромлювати, настромляти, натикувати, натикати, нашпиговувати, нашпилювати, наштрикувати, підколювати, підшпигувати, підштрикувати, поколювати, поштрикувати, пробивати (гострим), проколювати, пронизувати, простромлювати, простромляти, протикати, протинати, прохромлювати, прохромляти, прошивати, прошпилювати, проштрикувати, розколювати, стромляти, устромляти, утикати, ушпилювати, уштрикувати, шеменути, шименути, шиминути, ширяти, широнути, шпигати, шпигатися, шпигонути, шпортати, шпортонути, штрикати, штрикатися, штриконути

Фразеологічні синоніми: очі виштрикувати; шпигати в серце; штрикати в серце; штрикати пальцем (пальцями)

Приповідки: Коли б свині роги, усіх поколола. Не дай, Боже, свині роги — всіх людей поколола б

II

див. ламати; різати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоти — коло́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колоти — Шпигати, штрикати, д. шпортати; (наскрізь) проколювати; (у боці) поколювати, боліти; (свиней) забивати, різати; (на дріб) розщеплювати, роздроблювати, роздробляти, дробити, розколювати; (дрова) рубати, тяти; (язиком) П. дошкуляти, допікати, підпускати шпильку, (в очі) жм. цвікати; п-к Словник синонімів Караванського
  3. колоти — колю, колеш, недок. 1》 перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. || Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). || безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю чи кольки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колоти — КОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, недок. 1. кого, що чим і без дод. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Горе тобі, воле, коли тебе корова коле (прислів'я); Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить... Словник української мови у 20 томах
  5. колоти — (аж) ко́льки ко́лють (спира́ють); (аж) ко́лька ко́ле (спира́є) кого. Хто-небудь страждає від заздрощів. Та я тебе поцілую із правого боку, Най ворогів кольки колють хоть півтора року! (Коломийки). аж ко́лька спе́рла. В мене жінка дуже красна .. Фразеологічний словник української мови
  6. колоти — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. колоти — Коло́ти, колю́, ко́леш, ко́лють; коло́в, коло́ла; ко́лючи; ко́лений і ко́лотий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. колоти — КОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, недок. 1. перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Вовчок, І, 1955, 109)... Словник української мови в 11 томах
  9. колоти — Колоти, -лю, -леш, одн. в. кольну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Колоть. В серце коле. Шевч. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові. Левиц. І. 2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Ном. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Словник української мови Грінченка