ламати
I
поламати, виламувати, виломлювати, виломляти, витрощувати, відбивати (частину), відкришувати, відламувати, відлуплювати, відлущувати, доламувати, доломлювати, доломляти, заламувати, заломлювати, заломляти, зруйновувати, кришити, колоти (на частки), крушити, лупати ("Лупайте сю скалу"), лускати, лущити, надколювати, надкришувати, надламувувати, надломляти, надлущувати, наламувати, наломлювати, наломляти, налущувати, натрощувати, оббивати, обламувати, обтрощувати, переламувавати, переломлювати, переломляти, перелупувати, перетрощувати, проламлювати, проламувати, проломлювати, проломляти, розбивати, розколювати, розкришувати, розламувати, розломлювати, розломляти, розлупувати, розлускувати, розлущувати, розтрощувати, розчахувати (дерево), руйнувати, трощити
Фразеологічні синоніми: ламати до коліна; ламати на пні; ламати у накоренку
II
див. судомити
Значення в інших словниках
- ламати — (насильно розділяти на частини) ломити, (зі злістю) розм. трощити. Словник синонімів Полюги
- ламати — лама́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ламати — Ломити, д. лупати; (на дрізки) трощити, розтрощувати, переламувати; (хліб) розламувати; (гілля) обламувати; (речі) руйнувати, псувати, нищити; (закон) порушувати; (язик) наламувати, виламувати; (людину) уламувати, умовляти; (голову) сушити, смажити, морочити. Словник синонімів Караванського
- ламати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. || Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям. || Відокремлювати листя або плоди від стовбура. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ламати — ЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Т. Шевченко); Надвечір скресає річка й ламає кригу (М. Словник української мови у 20 томах
- ламати — лама́ти: ◊ лам писк → писок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ламати — Як снасть ломається, то чоловік ума набирається, а як худобина пристає, то чоловікові ума не стає. Чоловік вміє направити попсуте знаряддя, але не може вилікувати хвору худобу. Приповідки або українсько-народня філософія
- ламати — Аю, -аєш, недок. Схиляти до чогось, умовляти. Один з них ламає Марину, аби вона пішла з ними до Паші в гості (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- ламати — (-аю, -аєш) безос., кого; мол. Комусь дуже не хочеться щось робити. Та заробляти їх [гроші] у поті чола свого заброду, як у них висловлювались, дуже "ламало" (М. Тарнавський, Міські мотиви); Їх "ламає" "тусовка", їм світитись — "облом" (Г. Безкоровайний: Західний вітер). ПСУМС, 40. Словник жарґонної лексики української мови
- ламати — гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Фразеологічний словник української мови
- ламати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- ламати — Лама́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є і ла́млю, ла́млеш, ла́мле, ла́млемо, -лете, ла́млють; лама́й, -ма́йте; ломи́ти, ломлю́, ло́миш, ло́млять; ломи́, ломі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ламати — ЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Згинаючи або б’ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю. Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- ламати — Лама́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Ном. № 12280. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Словник української мови Грінченка