ламати
лама́ти
-аю, -аєш, недок.
1》 перех. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини.
|| Видобувати або розробляти, розламуючи що-небудь певним знаряддям.
|| Відокремлювати листя або плоди від стовбура.
2》 перех. Робити непридатним; руйнувати, псувати ударами.
|| Робити вільним вхід, прохід, доступ куди-небудь у щось, руйнуючи перепону.
|| Різкими рухами розділяти на частини, порушувати єдність чого-небудь; розривати.
|| військ. Руйнуючи, псуючи, переборювати опір (звичайно про наступ на ворога).
3》 перех., перен. Рішуче відкидати що-небудь традиційне, усталене; руйнувати, знищувати.
|| Рішуче міняти (характер, звички).
|| Руйнувати, змінювати на гірше (життя, кар'єру і т. ін.).
|| Порушувати щось, не дотримуватися чого-небудь.
4》 перех., перен. Умовляти кого-небудь діяти певним чином.
5》 перех., перен. Порушувати звичайний вигляд, звичайні контури.
6》 перех. і неперех., перен. Викликати хворобливе відчуття ломоти.
|| безос.
|| перен. Голову ламати. Ламати хребта.
Ламати ціну за що — оцінювати що-небудь надто дорого, набагато вище його вартості.
Ламати шапку перед ким — чим — улесливо, догідливо кланятися, вітаючи кого-небудь (звичайно знявши головний убір).
Ламати язик чим — про вимову, незрозумілих слів.
Значення в інших словниках
- ламати — (насильно розділяти на частини) ломити, (зі злістю) розм. трощити. Словник синонімів Полюги
- ламати — лама́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ламати — Ломити, д. лупати; (на дрізки) трощити, розтрощувати, переламувати; (хліб) розламувати; (гілля) обламувати; (речі) руйнувати, псувати, нищити; (закон) порушувати; (язик) наламувати, виламувати; (людину) уламувати, умовляти; (голову) сушити, смажити, морочити. Словник синонімів Караванського
- ламати — I поламати, виламувати, виломлювати, виломляти, витрощувати, відбивати (частину), відкришувати, відламувати, відлуплювати, відлущувати, доламувати, доломлювати, доломляти, заламувати, заломлювати, заломляти, зруйновувати, кришити, колоти (на частки)... Словник синонімів Вусика
- ламати — ЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Згинаючи або б'ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Т. Шевченко); Надвечір скресає річка й ламає кригу (М. Словник української мови у 20 томах
- ламати — лама́ти: ◊ лам писк → писок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ламати — Як снасть ломається, то чоловік ума набирається, а як худобина пристає, то чоловікові ума не стає. Чоловік вміє направити попсуте знаряддя, але не може вилікувати хвору худобу. Приповідки або українсько-народня філософія
- ламати — Аю, -аєш, недок. Схиляти до чогось, умовляти. Один з них ламає Марину, аби вона пішла з ними до Паші в гості (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- ламати — (-аю, -аєш) безос., кого; мол. Комусь дуже не хочеться щось робити. Та заробляти їх [гроші] у поті чола свого заброду, як у них висловлювались, дуже "ламало" (М. Тарнавський, Міські мотиви); Їх "ламає" "тусовка", їм світитись — "облом" (Г. Безкоровайний: Західний вітер). ПСУМС, 40. Словник жарґонної лексики української мови
- ламати — гра́ти (рідше розі́грувати, лама́ти і т. ін.) коме́дію перед ким, кому і без додатка. Удавати з себе когось, прикидатися кимсь, лицемірити і т. ін. Він добре знав, що обурення пана комісара в значній мірі нещире, що він грає комедію (І. Фразеологічний словник української мови
- ламати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- ламати — Лама́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є і ла́млю, ла́млеш, ла́мле, ла́млемо, -лете, ла́млють; лама́й, -ма́йте; ломи́ти, ломлю́, ло́миш, ло́млять; ломи́, ломі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ламати — ЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех. Згинаючи або б’ючи з силою, відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю. Лама дуба, котить полем Перекотиполе (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- ламати — Лама́ти, -ма́ю, -єш гл. 1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Ном. № 12280. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Словник української мови Грінченка