судомити

Значення в інших словниках

1. судомити — судо́мити дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
2. судомити — див. КОРЧИТИ; (руки й ноги) ламати, крутити. Словник синонімів Караванського
3. судомити — СУДО́МИТИ, мить; мн. судо́млять; недок. 1. що. Викликати судому, зводити судомою; корчити. Наче гіркий полин судомив щелепи гуцулові, коли розповідав про подорож по Україні... (О. Словник української мови у 20 томах
4. судомити — -мить; мн. судомлять; недок. 1》 перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. || безос. 2》 перех. і неперех., безос. Те саме, що ламати 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. судомити — КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість. Словник синонімів української мови
6. судомити — СУДО́МИТИ, мить; мн. судо́млять; недок. 1. перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. Наче гіркий полин судомив щелепи гуцулові, коли розповідав про подорож по Україні… (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
7. судомити — Судомити, -млю, -миш гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у. Словник української мови Грінченка