1. Словник української мови в 11 томах

судомити

СУДО́МИТИ, мить; мн. судо́млять; недок.

1. перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити.

Наче гіркий полин судомив щелепи гуцулові, коли розповідав про подорож по Україні… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 152);

Біль хвилями переливався по наших виснажених тілах, шпигав у серце, ламав груди і судомив м’язи (Коз., Гарячі руки, 1960, 46);

*Образно. Чорна гризота судомить душу Терентія (Стельмах, І, 1962, 460);

// безос.

Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки, хоч живіт аж судомило від голоду (Тют., Вир, 1962, 352);

*Образно. Гриміли [гори] залізом, повнилися сталевим клекотом моторів, двигтіли від важких невпинних ударів металу, їх судомило від неймовірного реву (Загреб., Європа. Захід, 1961, 3).

2. перех. і неперех., безос. Те саме, що лама́ти 6.

Руки і ноги судомить,.. а голова так кругом і ходить (Мирний, І, 1954, 91);

Минуло стільки років, а ноги й досі гудуть від походів. На негоду судомить у суглобах, болять коліна (Логв., Давні рани, 1961, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судомити — судо́мити дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. судомити — див. КОРЧИТИ; (руки й ноги) ламати, крутити. Словник синонімів Караванського
  3. судомити — Зводити (кінцівки), корчити, ламати (про хворобу) Фразеологічні синоніми: судомити від голоду; судомити у суглобах Словник синонімів Вусика
  4. судомити — СУДО́МИТИ, мить; мн. судо́млять; недок. 1. що. Викликати судому, зводити судомою; корчити. Наче гіркий полин судомив щелепи гуцулові, коли розповідав про подорож по Україні... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. судомити — -мить; мн. судомлять; недок. 1》 перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. || безос. 2》 перех. і неперех., безос. Те саме, що ламати 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. судомити — КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість. Словник синонімів української мови
  7. судомити — Судомити, -млю, -миш гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у. Словник української мови Грінченка