судома
СУДО́МА, и, ж.
1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі.
Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (Добр., Очак. розмир, 1965, 208);
Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника (Шовк., Людина.., 1962, 60);
*Образно. [Ярослав:] Картину цю назвав би я інакше… Я бачу в ній якийсь таємний страх,.. смутних вагань судому мовчазну (Лев., Драми.., 1967, 392);
*У порівн. Аткінс поглянув на людський рій, І кров у дзвенючі скроні ударила, як в судомі (Бажан, Роки, 1957, 195).
2. перен., заст. Горе, біда.
Ой, судома, браття, Ой, судома, — А й нема хліба ні снопочка Ані в полі, ні дома (Укр.. лір. пісні, 1958, 501).
Значення в інших словниках
- судома — судо́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- судома — 1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, захворювання тощо); корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Головко). 2. перен. розм. Горе, біда. Літературне слововживання
- судома — див. КОРЧІ; П. горе, біда. Словник синонімів Караванського
- судома — СУДО́МА, и, ж. 1. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С. Добровольський); Завтра він побачить сина!... Словник української мови у 20 томах
- судома — -и, ж. 1》 Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі. 2》 перен., заст. Горе, біда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- судома — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. Словник синонімів української мови
- судома — Судо́ма, -ми ж. Судорога, корчь. Словник української мови Грінченка