судома

1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, захворювання тощо); корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Головко). 2. перен. розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. судома — судо́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. судома — див. КОРЧІ; П. горе, біда. Словник синонімів Караванського
  3. судома — СУДО́МА, и, ж. 1. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С. Добровольський); Завтра він побачить сина!... Словник української мови у 20 томах
  4. судома — -и, ж. 1》 Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі. 2》 перен., заст. Горе, біда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. судома — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. Словник синонімів української мови
  6. судома — СУДО́МА, и, ж. 1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судорога, корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (Добр., Очак. розмир, 1965, 208); Завтра він побачить сина!... Словник української мови в 11 томах
  7. судома — Судо́ма, -ми ж. Судорога, корчь. Словник української мови Грінченка