протухлий

див. смердючий

Значення в інших словниках

1. протухлий — проту́хлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. протухлий — -а, -е, розм. Який протух; тухлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протухлий — ПРОТУ́ХЛИЙ, а, е, розм. Який протух; тухлий. Запах протухлої баранини.. декому із комісії ставав надто нудним, і вони без протесту посунули до виходу (Іван Ле); Увечері наспіх вливали [дівчата] в себе кандьор з протухлого, пропахлого мишами пшона (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах