Словник української мови у 20 томах

протухлий

ПРОТУ́ХЛИЙ, а, е, розм.

Який протух; тухлий.

Запах протухлої баранини.. декому із комісії ставав надто нудним, і вони без протесту посунули до виходу (Іван Ле);

Увечері наспіх вливали [дівчата] в себе кандьор з протухлого, пропахлого мишами пшона (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протухлий — проту́хлий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. протухлий — див. смердючий  Словник синонімів Вусика
  3. протухлий — -а, -е, розм. Який протух; тухлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови