пустопорожній —
пустопоро́жній прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
пустопорожній —
-я, -є, розм. 1》 Безлюдний або малолюдний. 2》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом. 3》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пустопорожній —
Порожнісінький, найпорожніший, порожній
Словник чужослів Павло Штепа
пустопорожній —
ПУСТОПОРО́ЖНІЙ, я, є, розм. 1. Безлюдний або малолюдний. – Щоб козакам позбутися таких доброзичливих сусідів, хай нас кудись переселять в одне місце, щоб окремо від панів. Хай дадуть пустопорожні землі від Дніпра до Перекопу (С. Добровольський). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
пустопорожній —
БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.
Словник синонімів української мови