пустопорожній

пустопоро́жній

-я, -є, розм.

1》 Безлюдний або малолюдний.

2》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом.

3》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).

Значення в інших словниках

1. пустопорожній — пустопоро́жній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустопорожній — див. легковажний; порожній  Словник синонімів Вусика
3. пустопорожній — Порожнісінький, найпорожніший, порожній  Словник чужослів Павло Штепа
4. пустопорожній — ПУСТОПОРО́ЖНІЙ, я, є, розм. 1. Безлюдний або малолюдний. – Щоб козакам позбутися таких доброзичливих сусідів, хай нас кудись переселять в одне місце, щоб окремо від панів. Хай дадуть пустопорожні землі від Дніпра до Перекопу (С. Добровольський). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
5. пустопорожній — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін.  Словник синонімів української мови