пустопорожній
пустопоро́жній
-я, -є, розм.
1》 Безлюдний або малолюдний.
2》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом.
3》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустопорожній — пустопоро́жній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- пустопорожній — див. легковажний; порожній Словник синонімів Вусика
- пустопорожній — Порожнісінький, найпорожніший, порожній Словник чужослів Павло Штепа
- пустопорожній — ПУСТОПОРО́ЖНІЙ, я, є, розм. 1. Безлюдний або малолюдний. – Щоб козакам позбутися таких доброзичливих сусідів, хай нас кудись переселять в одне місце, щоб окремо від панів. Хай дадуть пустопорожні землі від Дніпра до Перекопу (С. Добровольський). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- пустопорожній — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови