пустопорожній
ПУСТОПОРО́ЖНІЙ, я, є, розм.
1. Безлюдний або малолюдний.
– Щоб козакам позбутися таких доброзичливих сусідів, хай нас кудись переселять в одне місце, щоб окремо від панів. Хай дадуть пустопорожні землі від Дніпра до Перекопу (С. Добровольський).
2. перен. Нічім не забезпечений, неоплачуваний; даремний (у 1 знач.).
З дядьком Арсеном, з тіткою Галькою можна було балакати про що завгодно – про пустопорожній трудодень, злигоди, переселення, заробітки, а не лише про піднесення (Б. Харчук).
3. перен. Позбавлений змісту, убогий змістом, беззмістовний.
І от довгоочікуваний бал у повному розпалі! Господи, скільки манірності і пустопорожньої пишноти..! (П. Колесник);
Нетерпимість до пустопорожнього слова – органічна риса його [Я. Галана] характеру (з наук. літ.).
4. перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).
Ся панночка сама родом з Орла, знає добре Івана Петровича і його сім'ю, каже, що .. сини обидва абсолютно безпринципні і пустопорожні (Леся Українка);
Іванохрестительський заговорив про матеріальну сторону їхнього життя, Кузьмін збагнув, що мав справу не з таким собі пустопорожнім балакуном, а з людиною практичною (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- пустопорожній — пустопоро́жній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- пустопорожній — див. легковажний; порожній Словник синонімів Вусика
- пустопорожній — -я, -є, розм. 1》 Безлюдний або малолюдний. 2》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом. 3》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустопорожній — Порожнісінький, найпорожніший, порожній Словник чужослів Павло Штепа
- пустопорожній — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови