Значення в інших словниках
-
піддон —
піддо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
піддон —
-а, ч. Те, що ставиться під дно чого-небудь. || Настил, що використовується як основа для чого-небудь. || Металева плита, на яку встановлюється виливниця під час заливання в неї металу. || спец. Дно двигуна або якої-небудь споруди, яке використовується для стікання води, мастила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піддон —
ПІДДО́Н, а, ч. Те, що ставиться під дно чого-небудь. Чаша має складну композицію і багате оздоблення. Форма її нагадує мисочку на стояку з піддоном (з наук. літ.); // Настил, що використовується як основа для чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
піддон —
ПІДДО́Н, а, ч. Те, що ставиться під дно чого-небудь. Чаша має складну композицію і багате оздоблення. Форма її нагадує мисочку на стояку з піддоном (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 76); // Настил, що використовується як основа для чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах