Значення в інших словниках
-
підземелля —
підземе́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
підземелля —
(природне) ПЕЧЕРА; (штучне) катакомби, підземні ходи.
Словник синонімів Караванського
-
підземелля —
[п'ідзеимел':а] -л':а, р. мн. -ел'
Орфоепічний словник української мови
-
підземелля —
-я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підземелля —
ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею. Калинович ухопив його [сторожа] за плече, і так ішли досить довго цим темним підземеллям, в якім тільки тут і там, мов сірі плямки, мигали малі заґратовані віконця (І.
Словник української мови у 20 томах
-
підземелля —
ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев.
Словник синонімів української мови
-
підземелля —
Підземе́лля, -лля; -земе́лля, -ме́ль
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підземелля —
ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, я, с. Приміщення, печера під земною поверхнею. Калинович ухопив його [сторожа] за плече, і так ішли досить довго цим темним підземеллям, в якім тільки тут і там, мов сірі плямки, мигали малі загратовані віконця (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
підземелля —
Підземе́лля, -ля с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.
Словник української мови Грінченка