Значення в інших словниках
-
підкований —
підко́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
підкований —
[п'ідкованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
підкований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкувати. 2》 у знач. прикм., розм. Досвідчений, вправний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підкований —
ПІДКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкува́ти. Коні вже були підковані, ковалі ще прив'язали по кілька запасних підків до сідел (О.
Словник української мови у 20 томах
-
підкований —
Підко́ваний, -на; -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підкований —
ПІДКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкува́ти. Коні вже були підковані, ковалі ще прив’язали по кілька запасних підків до сідел (Гончар, III, 1959, 94); Ми повинні..
Словник української мови в 11 томах