Значення в інших словниках
-
підсліпуватий —
підслі́пуватий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
підсліпуватий —
-а, -е. 1》 Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. 2》 перен. Який є джерелом неяскравого, тьмяного світла, випромінює його. || Який пропускає мало світла (про маленькі вікна, а також будівлі з такими вікнами).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підсліпуватий —
ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е. 1. Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. Михайло Юлійович стояв передо мною і через окуляри дивився на мене своїми підсліпуватими очима (з мемуарної літ.
Словник української мови у 20 томах
-
підсліпуватий —
СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн.
Словник синонімів української мови
-
підсліпуватий —
ПІДСЛІ́ПУВАТИЙ, а, е. 1. Який погано бачить або майже не бачить; з поганим зором. Михайло Юлійович стояв передо мною і через окуляри дивився на мене своїми підсліпуватими очима (Думки про театр, 1955, 60)...
Словник української мови в 11 томах