Значення в інших словниках
-
підшукувати —
підшу́кувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підшукувати —
Шукати, вишукувати; (працю) напитувати; (спосіб) добирати, відшукувати, віднаходити; док. ПІДШУКАТИ, (місце) нагледіти.
Словник синонімів Караванського
-
підшукувати —
-ую, -уєш, недок., підшукати, -аю, -аєш, док., перех. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підшукувати —
ПІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне. Він довго думає, підшукуючи потрібні слова (О. Гончар); Відділ кадрів довго не міг підшукати посаду для Скубаня (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
підшукувати —
ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). — Док.
Словник синонімів української мови
-
підшукувати —
Підшу́кувати, -кую, -куєш; підшука́ти, -ка́ю, -ка́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
підшукувати —
ПІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне. Він довго думає, підшукуючи потрібні слова (Гончар, III, 1959, 154); Відділ кадрів довго не міг підшукати посаду для Скубаня (Грим., Незакінч. роман, 1962, 210).
Словник української мови в 11 томах