підшукувати

Шукати, вишукувати; (працю) напитувати; (спосіб) добирати, відшукувати, віднаходити; док. ПІДШУКАТИ, (місце) нагледіти.

Значення в інших словниках

1. підшукувати — підшу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підшукувати — див. підбурювати; шукати  Словник синонімів Вусика
3. підшукувати — -ую, -уєш, недок., підшукати, -аю, -аєш, док., перех. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підшукувати — ПІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне. Він довго думає, підшукуючи потрібні слова (О. Гончар); Відділ кадрів довго не міг підшукати посаду для Скубаня (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. підшукувати — ДОБИРА́ТИ (вибираючи, знаходити найвідповідніше для чогось), ПІДБИРА́ТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ПІДШУ́КУВАТИ, ПРИБИРА́ТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ діал.; ПІДСТАВЛЯ́ТИ (за певним зразком); ПРИДУ́МУВАТИ (перев. слово, фразу тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
6. підшукувати — Підшу́кувати, -кую, -куєш; підшука́ти, -ка́ю, -ка́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підшукувати — ПІДШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Шукати, добираючи що-небудь потрібне, придатне. Він довго думає, підшукуючи потрібні слова (Гончар, III, 1959, 154); Відділ кадрів довго не міг підшукати посаду для Скубаня (Грим., Незакінч. роман, 1962, 210).  Словник української мови в 11 томах