Значення в інших словниках
-
ревнивець —
ревни́вець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
ревнивець —
-вця, ч., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ревнивець —
РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: – Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
ревнивець —
РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: — Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (Гончар, Тронка, 1963, 169).
Словник української мови в 11 томах