Значення в інших словниках
-
розбірливий —
розбі́рливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
розбірливий —
Перебірливий, вимогливий; (суддя) проникливий; (почерк) зрозумілий, читабельний, читкий; (- читання) виразний; (звук) чіткий; розбірний.
Словник синонімів Караванського
-
розбірливий —
-а, -е. 1》 Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого-, чого-небудь. 2》 Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбірливий —
(письмо) читкий, зрозумілий, див. читабельний
Словник чужослів Павло Штепа
-
розбірливий —
РОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого-, чого-небудь. Тоді філософи здалися мені спритними крамарями, що величаються біля своїх рундучків і кожен має свій товар за найкращий.
Словник української мови у 20 томах
-
розбірливий —
ВИРА́ЗНИЙ (легкий для сприймання, розуміння), ЧІТКИ́Й, РОЗБІ́РЛИВИЙ, ВИРАЗИ́СТИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, Я́СНИ́Й, РЕЛЬЄ́ФНИЙ. Дорослі ніколи не хотіли відповідати прямо й намагалися уникнути виразної відповіді (Ю. Смолич); І вслухався (Синявін) у доччину розмову.
Словник синонімів української мови
-
розбірливий —
Розбі́рливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розбірливий —
РОЗБІ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який виявляє вимогливість під час вибору або оцінки кого-, чого-небудь. 2. Якого можна легко сприйняти слухом або зором; чіткий, ясний.
Словник української мови в 11 томах