Значення в інших словниках
-
розгарячілий —
розгарячі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розгарячілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розгарячіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розгарячілий —
РОЗГАРЯЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розгарячі́ти. Голубар легко наздогнав свій загін, навіть виїхав трохи розгарячілим конем наперед (Іван Ле); // у знач. прикм. Петро Антонович гладив розгарячілу доньчину голівку (М.
Словник української мови у 20 томах
-
розгарячілий —
РОЗГАРЯЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розгарячі́ти; // У знач. прикм. Петро Антонович гладив розгарячілу доньчину голівку (М. Ол., Леся, 1960, 37); Грубий брук примусив припинити розгарячілого коня (Ле...
Словник української мови в 11 томах