Значення в інших словниках
-
розголоситися —
розголоси́тися 1 дієслово доконаного виду стати відомим розголоси́тися 2 дієслово доконаного виду розревітися розм.
Орфографічний словник української мови
-
розголоситися —
I див. розголошуватися. II -ошуся, -осишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розголоситися —
РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ¹ див. розголо́шуватися. РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ², ошу́ся, о́сишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай (Сл. Б. Грінченка); А вона [жінка] у плач, розголоситься, На своє [поле] жене, Бо й те проситься (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
-
розголоситися —
РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ¹ див. розголо́шуватися. РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ², ошу́ся, о́сишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
розголоситися —
Розголоситися, -шуся, -сишся гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Словник української мови Грінченка