Значення в інших словниках
-
роздол —
роздо́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
роздол —
-у, ч. Те саме, що роздолля 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роздол —
РОЗДО́Л, у, ч. 1. Те саме, що роздо́лля 1. За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (І. Нечуй-Левицький); Чорні роздоли ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
роздол —
ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла).
Словник синонімів української мови
-
роздол —
РОЗДО́Л, у, ч. 1. Те саме, що роздо́лля 1. За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
роздол —
Роздо́л, -лу м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев.
Словник української мови Грінченка